забор

1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, Плетень. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір'я; (решётчатый) штахета (и мн. штахети), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке) - см. Гряда 2;

2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п'ятеро (Звин.)].

* * *

I

(ограда) огоро́жа, горо́жа, огоро́да, тин, -у; (дощатый) парка́н, -а и -у; (плетень) пліт, род. п. пло́ту и плота́, лі́са

под \забор ром — під ти́ном, попідти́нню

II

(действие) забі́р, -бо́ру, забирання, взяття́

\забор р това́ра — забі́р това́ру